- сміховище
- —————————————————————————————сміхо́вищеіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
посміховище — (той / те, з кого / чого сміються, глузують), (по)сміховисько, посміх, сміховище, сміхота … Словник синонімів української мови
горо́ховище — а, ср. обл. Гороховое поле … Малый академический словарь
посміховище — а, с. 1) Той, з кого сміються, глузують. 2) Посміх, глум, наруга … Український тлумачний словник
сміховище — а, с. 1) Те, з чого сміються, глузують; об єкт насмішки, глузування. 2) невідм., розм. Про те, що здатне розсмішити, викликати сміх … Український тлумачний словник
посміховище — 1 іменник середнього роду посміх, глум, наруга посміховище 2 іменник середнього роду, істота той, з кого сміються, глузують … Орфографічний словник української мови
сміхованець — нця, ч., розм. 1) Те саме, що сміхун. 2) Посміховище, сміховище (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
посміх — у, ч. 1) Насмішка, глузливий жарт, висміювання кого , чого небудь. || Глум, наруга. Виставляти на посміх. 2) Той, з кого сміються, глузують; посміховище, посміховисько. 3) Те саме, що посмішка … Український тлумачний словник
посміховисько — а, с. Те саме, що посміховище … Український тлумачний словник
сміховисько — а, с. 1) Те саме, що сміховище. 2) Глум, наруга, посміх … Український тлумачний словник
гороховище — а; ср. Нар. разг. Гороховое поле … Энциклопедический словарь